25. Эк. програма Фердинанда Лассаля (1825 - 1864). 

Ньому. соціаліст, вважав себе учнем Маркса. Більше практик, пропагандист. Актуальним вважав не «владу робітником» - це вирішить проблеми в майбутньому, а загальне виборче право і створення асоціацій виробників. У них робітники були б і підприємцями. Їхня винагорода збільшилася б до повного еквівалента їхньої праці. Капітал для асоціацій повинне дати гос., а змусити це зробити може тільки загальне виборче право. У той час у Німеччині було багато всяких асоціацій, кас взаємодопомоги, кооперативів без участі гос. чи будь-якого стороннього капіталу, дотепер зберігся кооператив «Райфайзен». (Ідея асс. без підтримки держави належить Луи Блану, задовго до марксистів).

26. Эк. умови возникнов і загальна характ зап. европ. утопічних соціалістів.(Включити у відповідь також 27), 28), 29)). Ідеал держави - обрисував ще Платон. Комунізм перших християнських стиан. У Європі в 16 - 18 ст. швидко йшло розшарування суспільства, удачі були далекі від гуманності, хотілося справедливості. Утопії базуються не на пізнанні економічної дійсності, а на умоглядних моделях.

Томас Мор (1478-1532) видатний англ. мислитель, страчений Генріхом8 за критику абсолютизму. Знатний і багатий, співчував бідним і безправної. У 1516 опублікував «Утопії»: модель справедливого общесва, заснованого на суспільній власності, зрівнялівці, загальній праці.

Томмазо Кампанелла (1588-1639), чернець, борець за звільнення Італії від Іспанської монархії, 30 років за це провів у тюрье, там написав «Місто сонця» - проект ідеального гос. Суспільна власність (крім житла), суспільство складається з з\х комун. (У Парагваї в 17ст. 30 років існувала комуністична держава єзуїтів, розпалося через відсутність стимулів до праці.) Умови раннього капіталізму критикували всі, у тому числі його прихильники. Різниця в тім, що утопісти заперечували приватну собств. і вірили, що суспільство можна заснувати на свідомості і зробити це негайно, у тих умовах. Варто помітити що в той час ідеї утопістів були дуже популярні в суспільстві.

27. Эк. погляди Сен-Симона. Фр. граф, великий землевласник, збагатився і під час франц. ревіння., займався комерцією (1760-1815). »Про промыш систему», »Про старій і новій політ. сист.», »Катехізис(«закон божий») промисловців». Увів розподіл о-ва на рабовл., феод. і індустріальний періоди, що і тепер стандартно. Кожен період має «органічну» стадію, коли у влади клас, що грає в цей період найважливішу роль, і «критичну», коли на владу претендує інший клас, господарська функція кот. росте. У результаті - боротьба і виникнення нової формації. Капіталізм - проміжна стадія між феод. і индустриализмом. Лодари - пережиток феодалізму, коли можна було жити, не працюючи самому феодалу і його лицарям

Гл. недолік капіталізму: відсутність об'єднуючої бази, анархія, породжена приватною власністю і разъединяющая політикою й економіку. »Власники непродуктивний клас, елемент феодалізму». Нове в буде о-вом трудівників на індустріальній основі. У ньому:

1) Економічна форма: асоціації, промислові групи на базі об'єднаних капіталів;

2) У майбутньому - від дрібних ассоц. до єдиної націоналізованої власності;

3) Вкладений капітал має таке ж право на винагороду, як вкладений праця;

4) Асоціація ліквідує конкуренцію: єдиний центр із планом, разраб. ученими;

5) Эк. лад прийде на зміну політичному: керувати треба не людьми, а об'єктами;

6) перехід можливий тільки під керівництвом держави.

Сен-симонисты: теорія експлуатації, заклали всі конструктивні ідеї соціалізму. (У той же час усі вони були активними підприємцями, банкірами і керівниками Франції).

28. Эк. погляди Шарля, Фур'є. Фр. 1772- 1837, купець, вважав, що капіталізм треба реформ. і собств. на засоби виробництва зробити загальної. Йде далі Сен-Симона в історичному підході: капіталізм - одна з незліченних фаз. Схема исрии: дикість, патріархат, варварство і цивілізація. Усі періоди смешаные: вплив більш цивілізованих народів на менш не завжди позитивно. (Ще б, адже на його очах знищили індіанців). Висновок: у кожнім суспільстві в більшій чи меншій мері є риси усіх, як минулих, так і майбутніх періодів. Соціальна гармонія буде в суспільстві, основаном на равности і справедл. Навчання про природу чіл. (теорія пристрастей). З природи чел. випливає потреба знищити конкуренцію і планове виробництво, тому що тільки тоді - пристрасть кожного буде цементувати загальну діяльність. Тільки тоді праця стане привабливим. Торгівля - джерело всіх пороків. Монополізм і інші недоліки капіталізму приводять до збідніння, революціям, кризам. Тому виробництво і капітал треба централізувати. Майбутнє асоціація, кіт. Ф назвав «Гармонією». Первинна одиниця - »фаланга», 1500 чіл, між фалангами товарні відносини, усередині фаланги сохр. част. собств. розподіл соотв. праці кожного чи внеску його капіталу, чи таланту: коэф 5:4:3. Перехід. період до Гармонії Ф назвав «гарантизмом», коли кожному гарантований прожит. мінімум, незалежність і т.д. У його моделі немає експропріації, а тільки кооперація, Ф вважав, що вона більш прийнятна хоз. форма для усіх, чим комунізм. У нього були практ. послідовники.

29. эк. погляди і практ деят Роберта Оуэна (1771 - 1858) Анг. Пройшов шлях від хлопчика на побегушках у магазині до фабриканта і керівника правління великої компанії. У 1800 купив на границі Англиии Шотландії фабричне селище з 4 фабриками і створив зразкову колонію з безкоштовним житлом, їдальнями, дитсадками, касами взаємодопомоги, коротким раб. удень (10ч. замість 17), школами. Однак перенести ідею на усіх англ. у не удалося, і в 1824 Про їде в США, де в 1825 купує землю й осн. з\х про – у «Нова гармонія», просущ. 3 роки. Потім возвр. в англ., створює «Нац. банк справедливого обміну праці», кот. був успішним, поки руковод. сам О. банк за пропорційні к-ва праці видавав внутрішні гроші, за кот. робітники могли купувати. Основа прогр.: створення соц. середовища, сприятливої для розвитку людини і його праці. Чіл. - продукт середовища, і змінити його може тільки середовище - одна з гл. ідей. Супротивник будь-яких форм ч. собст. Формувати середовище повинн держава. Прибуток – результат несправ. обміну. Причина криз - не надвиробництво, а недоспоживання, тому що робітник не має засобів спожити еквівалент власної праці. Нова пром. система може існувати без капіталістів. Створював фабричне законодавство, але від свого авторства, тому що готовий закон спотворили. Створив план ліквідації безробіття. У той час в Анг. діяло 300 кооперативних громад. Останні 20 років життя проповідував евангелизм.